МАРКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

автор **Дмитрий** Ср Бер 11, 2015 9:51 am

МАРКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Л. Ю. Шубіна
доцент кафедри, к.т.н., доцент
Д. А. Янушкевич
доцент кафедри, к.т.н., с.н.с.
С. С. Матюшенко
магістрант,
Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ
(м. Харків)

У всіх країнах основними факторами ризику для здоров'я є високий вміст в харчових продуктах жирів, цукру і недостатня кількість поживних мікро- та макроелементів. Маркування продуктів дозволяє визначити їх склад та містить всю необхідну інформацію про продукт.

Проблема маркування - одна з найбільш дискусійних у сфері продовольчої політики і є центральною темою міжнародних переговорів в рамках комісії «Кодекс Аліментаріус» - громадського органу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН і Всесвітньої організації охорони здоров’я, яким доручена розробка загальної угоди щодо ключових проблем безпеки харчових продуктів.

Великобританія першою в Європі запропонувала програму Guideline Daily Amounts (GDA) та почала інформувати споживачів про якісний склад продуктів з метою попередження захворювань. Подібно світлофору, маркування GDA складається з трьох рівнів, що позначаються зеленим, жовтим і червоним кольорами, а також допустимого вмісту в продуктах жирів, солі і цукру для кожного з цих рівнів.

1. Червоний (високий рівень): увага, вживати час від часу.

2. Помаранчевий або жовтий (середній рівень): можна вживати тривалий проміжок часу.

3. Зелений (низький рівень): можна вживати в будь-яких кількостях.

У Страсбурзі 25 жовтня 2011 р. був затверджений Регламент Європейського Союзу № 1169, що ввів обов'язкове маркування продуктів харчування з 13 грудня 2014 р. Основна мета даного Регламенту - поліпшення якості вироблених і розповсюджуваних на території ЄС товарів, а також підвищення рівня інформованості населення щодо здорового харчування. Згідно з Регламентом, на етикетці необхідно вказувати не тільки традиційну енергетичну цінність, кількість жирів, білків і вуглеводів, а й вміст у продукті насичених жирів, транс-жирів, цукру і солі. Нове маркування повинна допомогти людині усвідомлено вибирати продукти харчування, корисні для здоров'я.

Регламент № 1169 передбачає також наявність наступної обов'язкової інформації:

- найменування товару;

- список інгредієнтів та їх вміст у продукті;

- відомості про інгредієнти, що викликають алергію;

- маса нетто продукту;

- термін придатності;

- спеціальні умови транспортування та зберігання;

- інформація про виробника (юридичне найменування, адреса);

- країна, в якій виготовлений і вирощений продукт;

- поживна цінність.

Особливу увагу в Регламенті було приділено таким питанням, як поживність продукту, оформлення етикетки, регламентація розмірів шрифту, несення даних про інгредієнти, що викликають алергію.

На нових етикетках тепер в обов'язковому порядку повинна з'являтися інформація про енергетичну цінність та кількості жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукру, білків і солі. Ця інформація також може бути доповнена вмістом в продукті моно- і поліненасичених жирів, крохмалю, харчових волокон, вітамінів і мінералів. Ці дані необхідні, щоб визначити є продукт шкідливим чи корисним для здоров'я. У зв'язку з особливою важливістю жирів для здорового і збалансованого харчування в нових етикетках дані про вміст жиру, кількості насичених, ненасичених і транс-жирів слідують на другому місці, відразу за даними про калорійність продукту.

Багато продуктів харчування проходять складний технологічний процес приготування. Іноді цей процес ведеться з додаванням або за допомогою речовин, здатних викликати алергію у широких груп населення. У зв'язку з цим ЄС зобов'язав виробника маркувати продукцію, що містить: глютен, ракоподібних, молюсків, яйця, рибу, арахіс, сою, молоко, горіхи (волоський, фундук, мигдаль, кеш'ю, пекан, бразильський, макадамія), селера, гірчицю, кунжут, діоксид та сульфіт сірки в концентрації більше 10 мг/кг або 10 мг/л, люпин. Упаковка не просто повинна містити відомості про наявність цих компонентів, на ній також за допомогою кольору і фону алергени, що містяться в їжі, мають бути виділені.

Таким чином, в Україні необхідно продовжити розробку основоположних принципів і стандартів для маркування харчових продуктів, врегулювати процедури маркування сільськогосподарських товарів, вирощених із застосуванням ГМО, а також використовувати сучасні методи і принципи оцінки ризиків, визначених угодами Світової Організації Торгівлі, документами Комісії «Кодекс Аліментаріус» і Міжнародною конвенцією про захист рослин та вимогами Регламенту ЄС № 1169.

Перелік посилань

1. Регламент (EU) № 1169/2011 Європейського Парламенту і Ради від 25 жовтня 2011 року «Про надання споживачам інформації про харчову продукцію» [Електронний ресурс] // – Режим доступу : http://www.milkiland.nl/storage/node/files/1231/218/ES_1169-2011_ukr..pdf.

Скачать