АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ У ВІДПОВІДНОСТІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ВИМОГАМИ

автор **Дмитрий** Ср Бер 11, 2015 9:51 am

Л. Ю. Шубіна
доцент кафедри, к.т.н., доцент
Д. А. Янушкевич
доцент кафедри, к.т.н., с.н.с.
Я. О. Зеленіна
магістрант,
Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ
(м. Харків)

Наразі системи управління безпечністю харчових продуктів (СУБХП) застосовують практично в усьому світі як надійний захист споживачів від небезпек, що можуть супроводжувати харчову продукцію. Запровадження систем управління безпечністю харчових продуктів вимагає законодавство Європейського Союзу (ЄС), США, Канади, Японії, Нової Зеландії та багатьох інших країн світу. Сьогодні європейська система безпечності харчових продуктів визнана однією з найкращих в світі, а європейський споживач є найбільш захищеним. Водночас харчове законодавство ЄС є прикладом осмисленого підходу, що враховує інтереси всіх, хто пов’язаний з ринком харчових продуктів.

20 вересня 2015 року набирає чинності Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»[1]. Цей закон часто називають євроінтеграційним, оскільки він побудований на принципах та вимогах до безпечності харчових продуктів, що діють в ЄС.

Головною відмінністю нової СУБХП від діючої є чітке закріплення відповідальності оператора ринку в межах своєї діяльності за недотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів. Тобто у випадку, коли, наприклад, з підприємства, яке виготовляє м’ясо птиці на ринок потрапить небезпечний продукт, відповідальність нестиме виробник, а не офіційний ветеринарний лікар.

Запровадження превентивного підходу до контролю замість необхідності боротися з наслідками – це ще одна кардинальна зміна системи. За новим підходом контролюватися буде весь ланцюг виробництва харчового продукту. Це дозволить виявити загрозу на ранньому етапі та запобігти виробництву небезпечного продукту та, відповідно, потраплянню такого продукту до споживача. На законодавчому рівні це закріплено у формі вимоги обов’язкового запровадження системи управління безпечності харчових продуктів на принципах НАССР [2]. Оскільки запровадження НАССР потребує часу та певних ресурсів, то задля уникнення шокової терапії законом передбачені значні перехідні періоди.

Наприклад, на всіх м'ясо-, птицекомбінатах та інших м'ясоперероблюючих підприємствах, де виробляють харчові продукти, до складу яких входять необроблені інгредієнти тваринного походження, НАССР має бути запроваджений у 2017 році. Виробники соків та цукерок мають впоратися із завданням до 2018 року, а власники всіх малих підприємств - до 2019 року. Низка виключень або можливість запровадити спрощений НАССР передбачена для закладів роздрібної торгівлі та закладів громадського харчування.

Сьогодні СУБХП на принципах НАССР визнана найнадійнішою системою в світі. А для того щоб норма запрацювала, законом за її невиконання передбачено суттєве грошове покарання. Наприклад, для юридичних осіб це штраф від 30 до 75 мінімальних заробітних плат, або від 36 до 91 тис. грн.

Іншою новелою цього закону є обов’язкове запровадження бізнесом простежуваності за принципом «крок назад, крок вперед». Підприємство у будь-який час повинно мати точну інформацію про те, звідки воно отримало сировину чи харчовий продукт і куди його було направлено з підприємства. Простежуваність є основою системи харчової безпечності в країні. Вимога її запровадження міститься в Регламенті ЄС 178/2002, який неофіційно називають головним харчовим законом ЄС. Від операторів ринку також вимагається застосовувати такі системи простежуваності, що забезпечують доступність інформації на запит контролюючого органу. Така інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

Згадані нововведення насамперед покликані забезпечити максимальний захист споживачів. Разом з тим практика їх застосування довела, що вони також є рятувальними жилетами для бізнесу. Так, НАССР допомагає структурувати всі виробничі процеси та, у разі проблем на ринку, довести свою невинуватість, якщо харчовий продукт було зіпсовано, наприклад, у супермаркеті через недотримання умов зберігання. Простежуваність допомагає визначити ненадійних постачальників та дистриб’юторів, а також відкликати проблемний товар та запобігти масовим отруєнням. За новим законом, контроль за безпечністю харчових продуктів здійснюватиме лише один державний орган. Ще одним нововведенням, яке принесе полегшення бізнесу, є включення до нового закону цілого розділу, присвяченого загальним вимогам до гігієни при поводженні з харчовими продуктами.

В наслідок набрання чинності вказаним законом, підвищиться захист прав споживачів, вдосконалиться система державного контролю в сфері безпечності харчових продуктів з урахуванням вимог законодавства ЄС та мінімізуються негативні наслідки необґрунтованого державного втручання у сферу виробництва та обігу харчових продуктів.

Перелік посилань

1. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів : Закон України від 22.07.2014 № 1602-VII [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу : — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1602-18.

2. Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга ДСТУ ISO 22000:2005 (ISO 22000:2005, IDT) — [Чинний від 2007—08—01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — 30 с. — (Національні стандарти України).

Скачать