ПРОБЛЕМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ НОРМ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО БЕЗПЕЧНОСТІ ЗАСОБІВ МИЙНИХ ДЛЯ РУЧНОГО МИТТЯ ПОСУДУ

автор EMS Пн Бер 16, 2015 8:32 pm

В. О. Васюта

студентка групи ТЕМС-52

М. Г. Мартосенко

доцент кафедри експертизи та митної справи, к.т.н.

Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», м. Полтава

Уявити сучасне життя без побутової хімії просто неможливо. Сьогодні в кожному домі присутні пральні порошки, засоби для відбілювання, підкрохмалювання, миття посуду та вікон, полірування, пом’якшувачі (кондиціонери) для одягу та інші. Використовуючи все різноманіття товарів побутової хімії, ми дуже рідко замислюємося на тим, що маємо справу з небезпечними хімічними речовинами. Їх потрапляння до організму в мізерних кількостях, а тим більше постійне накопичення, може спровокувати небезпечні захворювання. Причому, чим ефективніший засіб, тим більше у ньому токсичних речовин. Один з найнебезпечніших товарів побутової хімії – засоби мийні для ручного миття посуду. Основна проблема їх використання – постійне (а точніше, декілька разів на день!) потрапляння в їжу з «чистих» тарілок. Деякі хімічні сполуки в прямому сенсі потрапляють з їжею до організму, а самі миючі засоби, які дуже добре витісняють бруд та розчиняють жири, залишаються натомість на чистій поверхні. Щоб повністю відмити тарілку від небезпечних хімічних складових, необхідно промивати її під проточною водою не менше 15 секунд.

Практично до складу всіх засобів мийних для ручного миття посуду входять так званні ПАР (поверхнево-активні речовини). ПАР бувають трьох основних видів: аніонні, катіонні й неіоногенні. Найнебезпечніші з них – аніонні (А-ПАР), які можуть викликати алергію, спричиняти ураження мозку, печінки, нирок, легенів, а також знижують імунітет. Крім того, дані мийні засоби містять у своєму складі формальдегід (канцероген, який подразнює очі, горло, шкіру та органи дихання), феноли та крезоли (їдкі бактерицидні речовини, які можуть викликати діарею, втрату свідомості та порушення функцій печінки і нирок) та гідрохлорид натрію (компонент, що може стати причиною захворювань серцево-судинної системи та негативно впливати на шкіру та волосся і, навіть, підвищувати ризик розвитку онкологічних захворювань).

Ще одним незмінним компонентом засобів мийних для ручного миття посуду є фосфати. Як підрахували науковці, при використанні 500 мл засобу ручного миття посуду за рік, щодня на нашій шкірі осідає 3 мг фосфатів. Куди більша кількість всмоктується в кров людини, потрапляючи до організму разом з їжею, яка знаходиться на чисто вимитому посуді. Фосфати здатні до накопичення в організмі і з часом можуть викликати різні патологічні стани. Але, найбільшою проблемою при використанні фосфатів є їх значний негативний вплив на навколишнє середовище: утворення токсичних відходів та забруднення стічних вод. Фосфати, що надходять до навколишнього природного середовища внаслідок використання засобів мийних для ручного миття посуду – є одним з головних чинників забруднення поверхневих водних об’єктів, зокрема тих, що є джерелами питного водопостачання. Також вони зумовлюють розвиток, таких негативних процесів як – евтрофікація (цвітіння) води, інтенсивне розмноження водоростей, особливо синьо-зелених, які в процесі свого біологічного розвитку зменшують вміст кисню у воді, утворюють токсичні речовини і викликають масову загибель гідрофауни.

Розв’язання проблеми негативної дії фосфатів, які входять до складу синтетичних миючих засобів, на навколишнє природне середовище і здоров’я людини можливе лише шляхом внесення змін до законодавства України щодо їх поступового зменшення та заборони використання на території України мийних засобів на основі фосфатів.

Світовий досвід щодо введення обмежень на використання мийних засобів на основі фосфатів свідчить, що Італія, Австрія, Голландія, Норвегія, Німеччина, Канада та США повністю заборонили застосування в побуті миючих засобів на основі фосфатів. Європейський Союз (ЄС) на законодавчому рівні регулює обмеження фосфатних миючих засобів та зниження викидів сполук фосфору у довкілля. Так, згідно Директиви UWWTD-91/271 [1], яку зобов’язані поетапно впровадити усі члени ЄС, за порушення її норм передбачено та застосовуються екологічні штрафи. Для виконання Директиви UWWTD-91/271 країни ЄС самостійно вибирають напрямок з мінімізації викидів фосфорних сполук у водойми за рахунок заборони фосфатних миючих засобів, будівництва спеціальних дорогих очисних споруд, скорочення застосування фосфатних добрив, ліквідації ерозії ґрунтів. Гігієнічна безпека миючих засобів в країнах ЄС регламентується новим хімічним законодавством REACH [2]. Крім того, Європейським Парламентом внесені зміни до Регламенту № 648/2004 «Про миючі засоби» [3], якими встановлено жорсткі вимоги щодо поступового припинення використання фосфатів у синтетичних миючих засобах та товарах побутової хімії.

З метою досягнення належного рівня безпеки здоров’я людини та довкілля, українське законодавство потребує удосконалення нормативно-правової бази щодо розробки, виробництва та застосування безпечних товарів побутової хімії шляхом адаптації її до міжнародних вимог, зокрема законодавства Європейського Союзу. Так, 20 серпні 2008 року Кабінет Міністрів України, на виконання Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 648/2004 «Про миючі засоби» затвердив Технічний регламент мийних засобів [4], яким зобов’язав виробників обов’язково доводити до відома споживача у супровідній документації, на етикетці, у тексті маркування чи іншим способом про наявність у складі мийного засобу фосфатів, фосфонатів, аніонних, катіонних, амфотерних і неіоногенних ПАР, вибілювачів на основі кисню і хлору, фенолів і галогенізованих фенолів, парадіхлорбензолу, ароматичних, аліфатичних і галогенізованих вуглеводнів, мила, цеолітів, полікарбоксилатів та ін.

15 червня 2010 року Верховна Рада України нарешті прийняла постанову про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів [5], якою зобов’язала Кабінет Міністрів України до 1 травня 2011 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів. На жаль, на визначену дату, Кабінет Міністрів України так і не розробив цей документ. Напевно як і в іншому великому бізнесі йдеться про лобіювання інтересів виробників, як «фосфатників», так і їхніх конкурентів – виробників товарів побутової хімії без фосфатів.

12 червня 2013 року Постановою Кабінету Міністрів України від було затверджено нову редакцію Технічного регламенту мийних засобів [4]. Основною метою прийняття Постанови є приведення положень Технічного регламенту у відповідність до стандартів Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 648/2004 «Про миючі засоби» зокрема, щодо обмеження використання фосфатів при їх виробництві. В новій редакції Технічного регламенту уточнено, що його вимоги поширюються лише на мийні засоби, тобто на будь-яку речовину або препарат, що містять мило та/або інші ПАР, призначені для прання, очищення та використання у побуті і промисловості у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо. Доповнено, що вимоги Технічного регламенту не поширюються на: мило тверде; косметичні засоби; ПАР, які мають дезінфікуючі властивості та мийні засоби, що містять не більш як 0,2 % ПАР.

Були також внесені зміни щодо марковання мийного засобу, а саме виробник зобов’язаний марковати мийний засіб шляхом нанесення на зовнішню поверхню паковання чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу. Крім того, у маркованні мийних засобів обов’язково зазначаються: інструкції із застосування, заходи безпеки та спеціальні застережень згідно із законодавством, а в разі їх відсутності – вимог, наведених у ДСТУ ГОСТ 31340:2009 «Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги»; маси нетто чи об’єму; умов зберігання (в разі потреби).

Наступним позитивним кроком виведення з українського ринку миючих засобів на основі фосфатів може стати Проект Закон України «Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії» [6]. Даним нормативно-правовим актом пропонується запровадити обмеження щодо виробництва, ввезення в Україну та реалізації на митній території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, у складі яких масова частка фосфатів у перерахунку на Р₂О₅ (загальний фосфор) з 1 січня 2014 року має становить більш як 17%, з 1 січня 2016 року – 10%, з 1 січня 2019 року – 5%, а з 1 січня 2021 року – не більше як 0,7%. Крім того, законом передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії. До суб’єктів господарювання будуть застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів у разі недотримання обмежень щодо поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії та приховування або надання недостовірної інформації про вміст фосфатів у синтетичних миючих засобах та (або) товарах побутової хімії. Прийняття даного Закону України дозволило б забезпечити посилення охорони навколишнього природного середовища, збереження здоров’я споживачів та збільшення реалізації продукції на європейський ринок. На разі, проект даного Закону знаходиться на стадії обговорення та внесення зауважень і пропозицій.

Виходячи з вище викладеного, можна констатувати, що процеси адаптування національного законодавства до міжнародних вимог щодо безпечності засобів мийних для ручного миття посуду сприятимуть захисту конституційних прав громадян України на забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, прав на життя і здоров’я та відповідатиме нормам і вимогам Європейського Союзу.

Перелік посилань

1. Urban Waste Water Treatment Directive [Електронний ресурс] : портал DOE. – Режим доступу : http://www.doeni.gov.uk/index/protect_the_environment/water/urban_waste_water_.htm. – Назва з екрана. – Дата звернення : 01.03.2015.

2. REACH [Електронний ресурс] : портал The European Chemicals Agency (ECHA). – Режим доступу : http://echa.europa.eu/regulations/reach. – Назва з екрана. – Дата звернення : 01.03.2015.

3. Про миючі засоби : Регламент (ЄС) № 648/2004 Європейського Парламенту та Ради від 31. 03. 2004 р. [Електронний ресурс] : Офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_961. – Назва з екрана. – Дата звернення : 05.03.2015.

4. Технічний регламент мийних засобів: Постанова Кабінету Міністрів України № 717 від 20.08.2008 р. [Електронний ресурс] : Офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/717-2008-%D0%BF. – Назва з екрана. – Дата звернення : 05.03.2015.

5. Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів : Постанова Верховної Ради України № 2335-VI від 15.06.2010 р. [Електронний ресурс] : Офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2335-vi з екрана. – Дата звернення : 05.03.2015.

6. Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії : Проект Закону України [Електронний ресурс] : Офіційний веб-портал Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. – Режим доступу : http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=198500&cat_id=32862. – Назва з екрана. – Дата звернення : 05.03.2015.

CКАЧАТЬ