МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ЮВЕЛІРНИХ СПЛАВІВ НА ОСНОВІ БІЛОГО ЗОЛОТА

автор **Дмитрий** Вт Бер 10, 2015 8:35 am

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ показників якості та безпечності ЮВЕЛІРНИХ СПЛАВІВ НА ОСНОВІ білого ЗОЛОТА

А. С. Чернишова,

ст. викладач

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

На сучасному ювелірному ринку підвищеним попитом користуються вироби зі сплавів білого золота. Значна частка цих сплавів є небезпечними, через високий вміст в них нікелю, які заборонені для безпосереднього контакту з шкірою людини в країнах ЄС, США, Японії тощо, через здатність викликати контактний дерматит. На сьогоднішній день вміст нікелю в ювелірних виробах в країнах ЄС регламентовано Директивою Європейського парламенту та Ради ЄС № 94/27/EC від 30 червня 1994 року (Нікелева Директива), проте в Україні цей документ не ратифіковано, тому державний контроль вмісту нікелю в дорогоцінних сплавів поки що не здійснюється [1].

В країнах ЄС контрольні випробування щодо вилуговування нікелю з поверхні ювелірних виробів проводять у відповідності зі стандартами EN 1811 та EN 12472. Відповідно до стандарту EN 1811 «Стандартний метод для визначення вивільнення нікелю з продуктів, що знаходяться в безпосередньому і тривалому контакті зі шкірою», досліджуваний виріб занурюється на 1 тиждень в розчин, що імітує розчин людського поту, при цьому підтримується постійна температура 30 °С. Концентрація нікелю, що перейшов у розчин, визначається методом атомної абсорбційної спектрометрії або іншим аналітичним методом. Результат дослідження виражається в мікрограмах на квадратний сантиметр на тиждень (мг/см²/тиждень).

Дослідження щодо вилуговування нікелю за стандартом EN 12472 «Стандартний метод імітації зносу і корозії для виявлення вивільнення нікелю з виробів з гальванічними покриттями» проводять аналогічно методиці наведеній в EN 1811, але перед початком випробування зразок піддається зносу і корозії, еквівалентному двом рокам щоденного використання.

Слід зауважити, що саме здатність нікелю накопичуватися в організмі людини, призводить до жорсткого контролю його вмісту в ювелірних сплавах на основі золота. Отже, з перспективою ратифікування Нікелевої Директиви в Україні з’являються проблеми, що стосуються як використання нових ювелірних лігатур, в яких не міститься нікель, так і гармонізації вище наведених стандартів щодо методик визначення вилуговування нікелю з ювелірних сплавів на основі золота в різних експлуатаційних умовах. Запровадження наведених методик щодо визначення вмісту вилуговування нікелю передбачає по-перше, створення певної лабораторної бази; по-друге, забезпечення лабораторій еталонами; по-третє, підвищення кваліфікації експертів. Крім цього, зазначені обставини зумовлять більш жорсткий документальний контроль ювелірних виробів на митниці. Проте контроль обігу ювелірних виробів на внутрішньому ринку України повинен бути організований шляхом більш фахового ринкового нагляду із залученням спеціалістів Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя МОЗ України для визначення вмісту вилуговування нікелю в контрольній партії та швидкого оповіщення про небезпеку щодо перевищення вмісту нікелю через систему RAPEX.

Для визначення проби, як основного показника якості ювелірних виробів, контрольованого державою, в пробірному контролі використовують сьогодні як неруйнівні так і руйнівні методи досліджень, застосування яких залежить від обсягу зданих на клеймування виробів [2]. Метод опробування ювелірних виробів на пробірному камені та рентгенофлуоресцентний аналіз (РФА) є неруйнівними. Перевагою першого методу є його низька вартість та швидкість визначення проби виробу. РФА є більш достовірним інструментом ідентифікації складу сплаву ювелірного виробу, проте більш дорогим та потребує досвідчених фахівців.

Слід зазначити, що опробовування на пробірному камені ювелірних виробів з білого золота має певні труднощі. Це пов’язано з тим, що білий колір виробу може бути обумовлений різною природою хімічних складових. Білий колір ювелірного сплаву мають срібло, нержавіюча сталь, титан, сплави на основі паладію, платини, вкриті родієм тощо.

Якісними реакціями на срібло є його здатність утворювати характерні осади з біхромат іоном (Cr2O72-) та хлорид іоном (Cl-). Реактив на основі двохромовокислого калію якісно визначає срібло в його сплавах не нижче 500 проби, утворюючи малиново-червоний осад біхромату срібла Ag2Cr2O7. Крім того, якщо на смужку сплаву нанести краплю кислотного реактиву для сплавів золота 500 проби (азотна кислота) і потім додати краплю соляної кислоти, то утворення білого сироподібного осаду хлориду срібла AgCl вказує на присутність срібла в сплаві. При дії на смужку сплаву кислотним реактивом для сплавів золота 750 проби, у випадку присутності в сплаві срібла, також утворюється білий сироподібний осад хлориду срібла AgCl.

Щоб відрізнити сплави білого золота від платини і паладію, на смужку діють 10 % розчином йодистого калію. У випадку, якщо ювелірний виріб містить паладій та його сплави утворюється осад тетрахлоропаладату калію К2[PdCl4] червоного кольору (у випадку низькопробних сплавів паладію – оранжево-червоного або жовтуватого кольору). Якщо це сплав білого золота з паладієм (при вмісті паладію не менше 15 %), то утворюється темний осад з червоним відтінком.

У випадку наявності сплаву білого золота з добавками нікелю і цинку – відбувається розчинення смужки. На сплави з вмістом платини розчин не діє.

Таким чином, методи дослідження ювелірних сплавів на основі золота, що розглянуті вище, дозволяють зробити висновок не тільки про якість та безпечність сплавів, а й ідентифікувати їх склад.

Перелік посилань

1. Артюх Т. М., Григоренко І. В. Оцінка безпечності та надійності ювелірних виробів / Т. М. Артюх, І. В. Григоренко // Товарознавство та інновації: зб. наук. пр. Вип.1 / Голов. ред. О. О. Шубін. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. – С. 18-23

2. Артюх Т. М. Пробірний контроль. Експертиза оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів : навч. посібник / М. М. Назимок, О. К. Шликов, Т. М Артюх– К.: Воля, 2009. – 248 с.

Скачать