ЕКСПЕРТИЗА МИЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ОДЯГУ

автор EMS Вт Бер 17, 2015 2:45 pm

ЕКСПЕРТИЗА МИЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ОДЯГУ

С. В. Михайлов

заступник декана факультету товарознавства і

торговельного підприємництва, к.т.н.

Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ,

В. І. Михайлов

завідувач кафедри товарознавства, к.т.н., доц.

Київський кооперативний інститут бізнесу і права, м. Київ

Асортимент дитячих мийних засобів на ринку України за останні роки не зазнав суттєвих змін. Перелік відомих торгових марок (Аистенок, Агу, Ушастый нянь, Persil, Tide) розширено брендами Galinka, Sodasan, Burti babi та ін. Виробники на пакування цих засобів обмежуються лише загальними відомостями про наявність/відсутність агресивних інгредієнтів та основу (натуральну мильну) їх виготовлення.

Технічним регламентом мийних засобів [1] передбачено обов’язкове розміщення на пакуваннях мийних засобів інформації про вміст сполук фосфору та інших небезпечних речовин із зазначенням їх масової частки. Інші компоненти – незалежно від їх масової частки. Цим регламентом також передбачено оцінювати безпеку мийних засобів показником первинного і повного біологічного розкладання поверхнево-активних речовин (ПАР).

Стандартами [2, 3] встановлено вимоги щодо вмісту в текстильних матеріалах залишкових концентрацій важких металів, летких органічних сполук, залишкової частини пестицидів тощо, що мають токсичні та/або канцерогенні властивості. Крім гранично допустимих концентрацій зазначених речовин, цей стандарт регламентує також нормативні значення таких показників, як стійкість отриманих на текстильному матеріалі забарвлень, емісії летких компонентів обробних препаратів та ін. [3, 4]. Вміст хімічних речовин у дитячому одягу обмежено, а деякі з них – заборонено.

Інші національні стандарти [5] не містять методу оцінювання безпеки мийних засобів за показником залишкового вмісту їх компонентів у текстильних матеріалах після прання. У стандарті [6] одним із показників якості прання є ефективність полоскання, що опосередковано характеризує екологічну безпеку пральної машини. Разом з цим відомо, що в асортименті пральних машин переважають енергоефективні прилади, характерною ознакою яких є зменшене водоспоживання. Витрати води на рівні 45-50 л за цикл прання спричиняє акумуляцію компонентів мийних засобів у текстильних виробах після прання, концентрацію яких можна зменшити додатковим виполіскуванням. З наведеного випливає, що величину показника ефективність полоскання необхідно скоригувати з урахуванням особливостей сучасних технологій прання, а для мийних засобів – екологічної небезпеки компонентів. Відповідних поправок і змін до чинного європейського [7] і національного стандартів не внесено.

Результати проведених досліджень підтверджують висновок про необхідність перегляду чинних нормативних документів у частині номенклатури показників безпеки і методології їх визначення.

Аналіз компонентного складу мийних засобів для дитячого одягу свідчить, що цей сегмент ринку України представлено переважно фосфатовмісними виробами, безпеку яких можна оцінити відомими методами, наприклад, кондуктометричним, спектральним аналізом або титруванням.

У роботі [8] та інших наведено результати оцінювання безпеки мийних засобів різними запропонованими методами, один з яких ґрунтується на визначенні вмісту сполук фосфору в текстильних матеріалах після прання.

Суть методу полягає у визначенні залишкового вмісту сполук фосфору чи ефективності видаляння водонерозчинних компонентів мийних засобів в статичному водному розчині. Випробуваний розчин отримували екстрагуванням зразків праних текстильних матеріалів, що знаходилися в ємкості з дистильованою водою, за температури 20–25 °С протягом 20 хв. Приготовлений водний екстракт фільтрували і використовували для визначення в матеріалах і виробах присутності сполук фосфору.

Результати експертизи якості пральних порошків для дитячого одягу свідчать про присутність сполук фосфору в текстильних матеріалах, кількість яких, залежно від хімічного складу мийних засобів, перевищував стандартну норму [6] у кілька разів.

Методами спектрофотометрії та кондуктометрії встановлено ідентичність складу мийних засобів і компонентів мийних засобів, осаджених у текстильних матеріалах. Результати спектрометрії мийних засобів для дитячого одягу підтверджують доцільність застосування запропонованого методу визначення сполук фосфору в текстильних матеріалах після прання для оцінювання ступеня екологічної безпеки мийних засобів.

Перелік посилань

1. Технічний регламент мийних засобів: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серп. 2008 року №717. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=717-2008-%EF.

2. ДСТУ 4239-2003 Матеріали та вироби текстильні і шкіряні побутового призначення. Основні гігієнічні вимоги. – К. : Держспоживстандарт, 2004. – 23 с.

3. Oeko-Tex® Standard 200 – testing procedures. – 18 с. – Режим доступу: /http://www.oeko-tex.com/xdesk/ximages/470/16460_200def2007.pdf.

4. Limit Values and Fastness. – Режим доступу: //http://www.oeko-tex.com/OekoTex100_PUBLIC/content1.asp?area.

5. ДСТУ 2972:2010 Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробовування. – К. :Держстандарт України, 2011. – 8с.

6. ДСТУ 2721-94 (ГОСТ 8051-93). Машини пральні побутові. Загальні технічні умови. – К. : Держстандарт України, 1999. – 53 с.

7. International standard CEI/IEC 60456: 1998 Clothes washing machines for household use – Methods for measuring the performance. – IEC, 1998-06. – 121 p.

8. Михайлов С. Оцінка безпечності синтетичних мийних засобів для дитячого одягу /С. Михайлов, В. Михайлов //– Товари і ринки. – 2010. – № 2. – С. 180-186.

СКАЧАТЬ