ВИВЧЕННЯ ЕКСПОЗИЦІЇ ПОЛТАВСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ (ГАЛЕРЕЇ МИСТЕЦТВ) ІМЕНІ МИКОЛИ ЯРОШЕНКО, ЯК НЕВД’ЄМНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ТОВАРОЗНАВЦІВ-ЕКСПЕРТІВ

автор EMS Пт Бер 13, 2015 1:20 pm

А. М. Тимошенко

завідуюча відділом науково-масової та виставкової роботи

Полтавський художній музей (галерея

мистецтв) імені Миколи Ярошенка, м. Полтава, Україна

Для професійної компетентності товарознавців-експертів необхідно запровадити систематичне вивчення музейної експозиції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Так-як вона містить культурну спадщину, задокументовані процеси і явища, що відбуваються у суспільстві і природі. Музейна функція документування передбачає цілеспрямоване відображення у музейній збірці за допомогою музейних предметів, тих музейних процесів, що вивчає художній музей. А також посилаємося на статтю 1 Закону України Про музеї та музейну справу, що визначає музей, як «науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини».

При систематичному творчому, науково-дослідницькому вивченні хронологічної послідовності західноєвропейського, російського, українського і регіонального відділів музейної експозиції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка, проводиться цілеспрямована аналітична робота у галузі станкового образотворчого мистецтва ХVІІ-ХХ ст. Культурна спадщина є найпотужнішою складовою формування української ідентичності поруч із мовою, територією, економічним життям і спільністю історичної долі. Одним із шляхів формування професійних якостей товарознавців-експертів є музеєзнавчі дослідження, адже саме вони формують нові знання в галузі теорії і методики розпізнавання, зберігання, аналізу творів живопису і декоративно-прикладного мистецтва.

Однією з найбільш актуальних проблем експертизи, і передусім експертиз пов’язаних з культурною сферою життя, культурними цінностями та антикваріатом є розробка її методології. Ознайомлення з образною будовою, та станом зберігання таких досліджуваних творів, як парадні і камерні портрети ХІХ-ХХ ст., у експозиції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка, актуалізують значимість сучасної експертизи. Експертиза коштовностей здійснюється з метою купівлі, продажу, оподаткування, страхування, визначення митної вартості та відповідно до діючої законодавчої бази культурні цінності та антикваріат, що перетинають митний кордон України, піддаються державній або попередній експертизі. Повноваження на право проведення державної експертизи культурних цінностей надаються державним установам, закладам культури, іншим організаціям і затверджується наказом Міністерства культури і мистецтв України, як зазначається у державних документах.

Первинне спілкування з мистецтвознавцями відбувається саме у музеї. Саме під час екскурсії товарознавці-експерти знайомляться з експонатами, які є об’єктами культурної цінності, атрибуцією, критеріями художньої, історичної, етнографічної та наукової значущості. Тому, колекція Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка є прекрасною методичною базою для вивчення видів і жанрів образотворчого мистецтва.

Культурні цінності, які розкривають особливості розвитку і формування образотворчого мистецтва на території Полтавської області взагалі унікальні. Твори іконопису заслуговують постійного вивчення. А саме ряд ікон, таких як: «Богоматір Козельщинська. Кін. ХІХ-поч. ХХ ст. Полтавщина. Дерево, олія»; «Святий Миколай. ХVІІІ ст. Україна. Дерево, олія»; «Боровиковський В. Л. (1757-1825) Архістратег Михаїл. Бл.1784. Миргород. Дерево, олія». Ці експонати демонструють зразки неповторних архетипів.

Сучасні тенденції реставрування і консервування демонструються у таких творах як ікона Святителя Миколая з закритим Євангелієм першої половини ХVІІІ ст. із Миколаївської церкви села Диканька і копії-реконструкції, виконаної художниками-реставраторами Болотіним В. П., Єрьоменко Т. У., Погрібним А. О.

У сучасних суспільно-культурних перетвореннях розгляд експонатів з точки зору експертного оцінювання потребує внесення ряду методологічних змін до наявної теорії експертизи, що і складає основну мету проведеного дослідження. Відома гамлетовська формула, згідно якої, самі по собі речі не бувають ні добрими, ні поганими, а тільки в нашій оцінці набувають сенсу. Питання оцінювання предметів мистецтва виникли з того моменту, як мистецтво стало товаром, коли естетична цінність зливається з комерційною. В Україні, як і в інших країнах СНД, культурні цінності з погляду експертизи є одним з найменш досліджуваних видів товару.

Хоча і висвітлюються окремі теоретико-методологічні аспекти щодо визначення ролі і місця культурних цінностей в ринковій економіці, факторів, що впливають на формування ринкової вартості з позиції експертного оцінювання їх як товару, майже завжди недостатньо враховуються. Показники властивостей, що визначають споживну цінність, зокрема соціального визнання предметів, художнього рівня дизайну і майстерності виконання, форми і декору, використання складності техніки виготовлення та оздоблення постійно змінюються.

СКАЧАТЬ