ЕРГОНОМІЧНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЯКОСТІ ДРУКОВАНОГО КНИЖКОВОГО ВИДАННЯ
Конференцiя ЕМС 2015 :: Тезисы по основным тематическим направлениям конференции :: Секция 2. Товароведение – основа экспертизы товаров.
Сторінка 1 з 1
ЕРГОНОМІЧНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЯКОСТІ ДРУКОВАНОГО КНИЖКОВОГО ВИДАННЯ
ЕРГОНОМІЧНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЯКОСТІ ДРУКОВАНОГО КНИЖКОВОГО ВИДАННЯ
Н.Н. Зубко,
доцент
Українська академія друкарства, м. Львів
Попри удоступнення новітніх засобів соціальної комунікації для широкого кола користувачів, друкована книга все ж зберігає свої позиції на ринку й асоціюється з джерелом авторитетної інформації, покликаної задовольняти як утилітарні, так і духовні потреби.
Книгу розглядають як одну з форм існування й розповсюдження семантичної інформації, способом організації твору індивідуальної свідомості в знакову систему для сприйняття її суспільною свідомістю [2, с. 299]. Споживну цінність книжкового видання формують авторські тексти, втілені у них «думки, ідеї, образи, факти» [1, с. 8]. За допомогою видавничо-поліграфічних засобів вони уречевлюються на сторінках по-різному оправлених, скріплених уздовж корінця і задрукованих паперових зшитків чи аркушів. Тобто книгу ототожнюють не лише з опублікованим твором, адже вона, як зазначає професійний редактор А. Мільчін, містить елементи, який немає в авторському оригіналі та які необхідні для виконання властивих тільки їй функцій. Важливо не лише те, який твір надрукований у книзі, але і як вона видана: 1) наскільки точно названа і добре проанотована, 2) наскільки швидко може читач отримати інформацію з неї, 3) наскільки зручно її читати, 4) наскільки приваблива вона ззовні [1, с. 8].
Отже, у формуванні й оцінюванні рівня якості видавничої продукції поряд з функціональними та естетичними властивостями важливу роль відіграють ергономічні характеристики, покликані забезпечити ефективніше й комфортніше користування книжкою. Ергономічність друкованого видання у контексті якості, культури, квалілогії книги, її підготовки до друку розглядали такі вітчизняні дослідники, як С. Гавенко, Т. Крайнікова, Т. Булах, А. Судин, М. Тимошик, В. Теремко, В. Шевченко та ін. Особливу увагу на зручність книги як апарату, тобто «спеціального пристрою для читання», звертав А. Мільчин – автор практичних посібників «Культура книги: що робить книгу зручною для читача», «Культура видання, або як не треба і треба робити книги», «Підготовка і редагування апарату книги: як зробити книгу зручною для читача». Ергономічних властивостей видань торкалися О. Антоник, О. Передерій, А. Ляшко, А. Ходикін та ін. У нашій публікації ми спробуємо визначити ті характеристики друкованого видання, які роблять його зручним у користуванні.
Книги з однієї теми, проте з різним функціональним призначенням і читацькою адресою, видають по-різному. Так, збірник наукових праць, університетський і шкільний підручник, дитяча енциклопедія з біології змістовно мають відповідати інформаційним потребам споживача, їхнім психофізіологічним можливостям сприймати текст відповідної складності, зважаючи на рівень знань, життєвий та професійний досвід. Такі видання по-різному структурують (за навчальною програмою, за абеткою, за класифікацією живих організмів тощо), ілюструють, насичують прикладами тощо. Тексти для непідготовленого читача адаптують, беручи до уваги пізнавальні можливості дітей та підлітків різного віку. Водночас психологічно комфортними для усіх споживачів будуть книги з стрункою композицією, логічною структурою, в яких ясно, чітко, доступно і цікаво викладено матеріал.
Читабельність тексту залежить, передусім, від розміру, написання, чіткості рисунку шрифту, які повинні корелюватися з оптимальною відстанню між словами (апрошем) і між рядками (інтерліньяжем), довжиною останніх. Знівелювати вдалий добір шрифтів й раціональне складання може неякісний папір і друк. Власне, контрастність між друкованими знаками і тлом визначається кольором та відтінком, однорідністю, незасміченістю, рівнем прозорості й гладкості паперу, а також чітким, насиченим, рівномірним друком. При цьому у текстових виданнях фахівці радять надавати перевагу не нейтрально-білому, а теплішому за тоном паперу, що нагадує колір яєчної шкарлупи або світлої замші [5, с. 178].
Внутрішнє оформлення книг залежать від їхнього функціонального призначення та часо-просторових умов використання. Скажімо, тривале суцільне читання властиве художнім і науковим книгам, а вибіркове – словникам, довідникам, енциклопедіям. Тому в останніх кегль шрифту понижується. Шрифтове оформлення видань для дорослих регламентує СОУ 22.2-02477019-14:2009 «Видання книжкові», а для дітей – ДСанПіН 5.5.6-138–2007 «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей», СОУ 22.2-02477019-11:2014 «Поліграфія. Видання для дітей», СОУ 22.2-02477019-07:2012 «Поліграфія. Підручники і навчальні посібники для загальноосвітніх навчальних закладів». Рекомендований розмір шрифту прямо-пропорційний віку: чим молодший юний читач, тим більший кегль шрифту рекомендується для адресованих йому книг. Недотримання типографічних вимог у книжці, дефекти друку, а також систематичне порушення правил її «експлуатації» (читання в ліжку, у транспорті, при поганому освітленні, без перерви на відпочинок) посилюють навантаження на органи зору, швидко втомлюють читача, знижують працездатність. Нашкодити здоров’ю споживача можуть книжки, виготовлені з використанням неякісних матеріалів (картону, фарб, плівок, лаків, фольги, клею тощо).
Полегшують сприйняття тексту оптимального розміру береги сторінки. СОУ 22.2‑02477019‑14 : 2009 «Видання книжкові» встановив таку мінімальну ширину для них: верхнє, зовнішнє і нижнє – 10 мм, внутрішнє – 12 мм [4, с. 239]. Власне, бокові береги повинні бути такими, щоб пальці рук людини, що притримує книгу, не заступали текст; а корінцеві – достатніми для того, щоб розгледіти текст біля корінця. Це актуально для видань в обкладинці з клейовим скріпленням, у яких замалий кут розкривання книжкового блоку. Щоб така книга не «захлопувалась», читачеві доводиться докладати додаткових зусиль. Палітурна кришка розкривається легше, особливо завдяки бігуванню (заглибленню уздовж корінця оправи).
Полегшують читання і сприйняття тексту такі види виокремлень: шрифтові, виконані шляхом складання виділеного тексту іншим за гарнітурою, написанням і кеглем шрифтом, ніж шрифт основною тексту, і нешрифтові, виконані шляхом збільшення апрошів (розрядка), зменшення формату складовими (односторонні та двосторонні втяжки), виокремлення або підкреслювання лінійками). Акцентація у тексті назв, імен тощо слугує для кращого їх запам’ятовування при читанні і швидкою віднаходження.
За допомогою видавничо-поліграфічних засобів у виданні виокремлюють рубрики (заголовки), що визначають тему смислових частин тексту, відображають їхній взаємозв’язок і підпорядкованість. Рубрикація допомагає швидко «вловити» головну думку тексту й зорієнтуватися у змісті видання. Пошук інформації у книзі спрощують також тверді шмуцтитули; висічені на обрізі отвори різної форми; нанесені на береги й видимі на обрізі чорно-білі, або кольорові мітки. Швидко повернутися до закладеного місця у виданні допомагають одна або декілька стрічок-лясе, приклеєних одним кінцем до корінця книжкового блока.
Додаткові зручності для читача забезпечує апарат книги, різні елементи якого пояснюють, розтлумачують зміст літературного твору, полегшують читачеві користування ним або допомагають поглибленому вивченню матеріалу, а також сприяють опрацюванню видання в обліково-статистичних, книготорговельних, бібліотечно-бібліографічних, інформаційних та наукових установах [3, с. 17]. Важливо, як розміщені складові апарату в книжці.
Розпізнавальний апарат дає змогу ідентифікувати видання. Він представлений вихідними відомостями, які сконцентровані на перших (титульних) та останніх (прикінцевих) сторінках книжкового блоку та частково відображені на оправі (палітурці, обкладинці, суперобкладинці, футлярі). Їх оформляють згідно з ДСТУ 4861 : 2007 «Видання. Вихідні відомості», не обмежуючись лише іменем автора і назвою книга (відтворюють рік випуску, видавництво, імена перекладача, художника і т.д.).
Необхідні зручності для читача створюють вихідні відомості на корінці книги. Їхнє оформлення регламентує ДСТУ 7.84 : 2008 «Видання. Обкладинки та палітурки. Загальні вимоги та правила оформлення» і вимагає за товщини книжкового блоку більше 9 мм вказувати на корінці імена авторів; назву видання; позначення і номер тому, випуску, частини (за потреби); перші і останні слова або букви (для багатотомних довідкових видань, укладених за абеткою) [4, с. 146]. «Чисті» корінці ускладнюють пошук необхідної книги як у сфері товарного обігу, так і у сфері споживання.
Підвищує зручність користування книгою зміст, покажчики, колонтитули та інші складові довідково-пошукового апарату. Зміст спрощує і пришвидшує пошук частин видання; дає читачеві загальне уявлення про змістове наповнення і структуру видання. Ергономічні можливості змісту посилює раціональний спосіб його складання (з одно- та двосторонніми відступами, шрифтовими і не шрифтовими виокремленнями) та вдале розміщення у книзі. У шкільних підручниках зміст проектують так, щоб кожен розділ асоціювався з певним кольором та зображенням, продубльованими в основній частині.
Відшукати окремі об’єкти тексту допомагають покажчики різних видів: предметні, іменні, географічних назв, документів, цитат, таблиць, ілюстрацій, та інших текстових і позатекстових елементів книги. Їх укладають, як правило, за алфавітним принципом. Не рекомендують без покажчиків видавати монографії, збірники наукових праць, підручники і навчальні посібники.
Орієнтуватися у книзі допомагають перемінні колонтитули – винесені за основний текст відомості про частини, розділи, підрозділи, пункти книги, які змінюються з переходом до кожної нової рубрики; колонцифри (номери сторінок); сигнали-символи, які супроводжують певні види тексту у навчальних й зрідка виробничо-практичних книжках для аматорів.
Для читача зручно, коли у виданні, особливо, понятійної літератури, подано бібліографічні посилання і списки. Водночас важливо, де вони розміщені і яким чином оформленні. Сформувати загальне уявлення про джерельну базу дослідження або про рекомендоване коло публікацій з теми допомагають затекстові бібліографічні списки. Однак вони створюють певний дискомфорт, коли читачеві доводиться постійно відволікатися, гортаючи сторінки, щоб довідатись, яке джерело цитує автор. Для зручності користувачів в окремих книгах (зокрема, наукових) посилання означують у квадратних дужках у тексті таким чином: [Левчук; с. 67], або у підрядкових бібліографічних посиланнях, розташованих внизу шпальти і пов’язаних з основним текстом цифровим номером або астериском. Таким самим способом оформляють посторінкові примітки та коментарі, які доповнюють, роз’яснюють або тлумачать окремі фрагменти тексту. Привабливішими для споживача є ті книги, які містять не формальні, а функціональні передмови, що орієнтують в особливостях змісту та структури видання, розповідають, як ефективно ним скористатися.
Розмір книжок обирають, зважаючи як на мету та умови їхнього використання, так і на антопрометричні параметри людини. Скажімо, енциклопедії, якими послуговуються у стаціонарних умовах, випускають як великоформатні видання. Для розмовника чи путівника, які носять з собою, практичнішими є портативні (кишенькові) формати. Як правило, видавці випускають книги стандартних розмірів. Кодекси нетипових форматів створюють певний дискомфорт для бібліофіла, полиці книжкових шаф якого розраховані на найпоширеніші розміри друкованої продукції. Незручними для споживача є надто товсті і важкі книжки. Наприклад, СОУ 22.2‑02477019‑07:2012 «Поліграфія. Підручники і навчальні посібники для загальноосвітніх навчальних закладів» обмежує вагу видань для школяра, щоб зробити вміст портфелю посильним для учнів різного віку і попередити захворювання опорно-рухового апарату.
Зважаючи на вид і призначення книжок, видавець обирає відповідну форму видавничого втілення. Так, дидактичні матеріали для вчителя випускають з перфорацією, щоб забезпечити легкий розрив сторінки за поміченими лініями. Перекладні словники, що складаються з двох частин, у кожній з яких вихідною є різна мова, виходять друком як алігати – видання-перевертні з подвійним входом.
Отже, ергономічність друкованих видань закладається на усіх етапах створення книги: авторському, редакційно-видавничому та поліграфічному й проявляється під час читання книжки, її транспортування та зберігання. Забезпечують зручність і ефективність використання видань спосіб викладу матеріалу, наявність і доцільність елементів апарату, поліграфічні матеріали, шрифтове оформлення, матеріально-конструктивна форма (вид оправи, спосіб скріплення), розмірні параметри книжок та якість їхнього поліграфічного виконання. Видавництвам слід дбати не лише про якість змістовного наповнення книжок, а й про вдале видавниче втілення авторських творів, покликане оптимізувати роботу з книгою, створити необхідний комфорт і спонукати до читання як важливого способу саморозвитку особистості.
Перелік посилань
1. Мильчин А.Э. Подготовка и редактирование апарата книги : как сделать книгу удобной для читателя [Текст] / Аркадий Мильчин. – Москва : Школа издательского и медиа бизнеса, 2011. – 256 с. – (Азбука творчества и мастерства).
2. Немировский Е.Л. Книга [Текст] / Е.Л. Немировский // Книга : энциклопедия. – Москва : БРЭ, 1999. – С. 299‑303.3. Огар Е. І. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи / Е.І. Огар. – Львів : Палітра друку, 2002. – 224 с.
4. Стандарти з поліграфії і видавничої справи [Текст] : довідник / Б.В. Дурняк, В.П. Ткаченко, І.Б. Чеботарова. – Львів : УАД, 2011. – 320 с.5. Энциклопедия книжного дела [Текст] / Ю.Ф. Майсурадзе, А.Э. Мильчин, Э.П. Гаврилов и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Юристъ, 2004. – 634 с. – (Книжное дело).
Скачать
Схожі теми
» ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ЦУКЕРОК
» ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ МАЙОНЕЗУ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ МЕТОДАМИ
» ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЙОГУРТІВ
» ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ АПЕЛЬСИНОВИХ СОКІВ ЗА ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
» РОЛЬ ЕКСПЕРТИЗИ У ФОРМУВАННІ ЯКОСТІ МОЛОКА
» ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ МАЙОНЕЗУ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ МЕТОДАМИ
» ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЙОГУРТІВ
» ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ АПЕЛЬСИНОВИХ СОКІВ ЗА ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
» РОЛЬ ЕКСПЕРТИЗИ У ФОРМУВАННІ ЯКОСТІ МОЛОКА
Конференцiя ЕМС 2015 :: Тезисы по основным тематическим направлениям конференции :: Секция 2. Товароведение – основа экспертизы товаров.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі