ДОСЛІЖДЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЗАЙМИСТОСТІ ПОРТЬЄРНИХ ТКАНИН

автор **Дмитрий** Вт Бер 10, 2015 9:29 am

ДОСЛІЖДЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЗАЙМИСТОСТІ

ПОРТЬЄРНИХ ТКАНИН

Осипенко Н.І.,

д.т.н., проф.,

Колчева Д.В.,

к.т.н.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

Нині проблема вогнезахисту портьєрних тканин є актуальною через їх здатність до займання та горіння, що є причиною великої кількості пожеж як в житлових будинках та в місцях з масовим перебуванням людей.

Аналіз наукових праць щодо вогнезахисту текстилю показав, що перспективним та ефективним способом надання вогнезахисних властивостей текстильним матеріалам, у тому числі портьєрним тканинам, різного волокнистого складу є їх обробляння вогнезахисними препаратами на обладнанні оздоблювального виробництва текстильних підприємств.

На підставі проведених нами досліджень встановлено, що вогнезахисні препарати для обробляння текстильних матеріалів на вітчизняному ринку представлені препаратами здебільшого зарубіжного виробництва. Проте зусилля науковців спрямовані на розробку фосфоро- та азотовмісних речовин, механізм дії яких ґрунтується на створенні карбонізованого залишку, здатного захистити текстильні матеріали від температурного впливу та полум’я. Крім того, слід зважати, що вогнезахисний препарат не повинен погіршувати нормовані фізико-механічні показники властивостей текстильних матеріалів, які обробляються, повинен мати прийнятну ціну, а оброблені текстильні матеріали, в свою чергу, мають зберігати свої вогнезахисні властивості протягом певного часу експлуатації.

Метою роботи є дослідження займистості портьєрних тканин, оброблених вогнезахисними препаратами.

Об’єктами дослідження були п’ять зразків портьєрних тканин різного волокнистого складу до та після обробляння вогнезахисними препаратами.

Випробування портьєрних тканин на займистість проводилися згідно з ДСТУ 4155-2003 «Матеріали текстильні. Метод випробування на займистість» за такими характеристиками, як: тривалість залишкового полум’янистого горіння, наявність (відсутність) прогоряння до одного з країв, довжина поверхневого спалаху та довжина звугленої ділянки. При цьому, тривалість залишкового полум’янистого горіння та прогоряння до одного з країв визначалися запалюванням з поверхні проб тканин, довжина поверхневого спалаху та довжина звугленої ділянки – з краю.

Оцінювання займистості зразків дослідних тканин здійснювалося за ДСТУ 4155-2003, згідно з яким текстильний матеріал характеризується як легкозаймистий, якщо результати випробувань відповідають таким умовам: тривалість залишкового полум’янистого горіння становить більше, ніж 5 с у будь-якої з проб, які випробували з поверхні; наявність прогоряння до одного з країв у будь-якої з проб, які випробували з поверхні; довжина поверхневого спалаху більше, ніж на 100 мм від точки запалювання у будь-якої з проб, які випробували з поверхні чи з краю; довжина звугленої ділянки становить більше, ніж 150 мм у будь-якої з проб, які випробували з поверхні чи з краю. Якщо під час випробовувань проб не виконано всі умови, наведені вище, то текстильний матеріал є важкозаймистим.

Встановлено, що зразки портьєрних тканини до вогнезахисного обробляння, за дослідними характеристиками займистості перевищують встановлені нормативи. Винятком є зразок виготовлений з поліестеру, довжина поверхневого спалаху якого дорівнює 36 мм, що майже в 3 рази менше від нормативу та в 6-10 разів – від значення для решти зразків. Проте ще за трьома показниками займистості цей зразок також не відповідає встановленим вимогам. Отже, зразки портьєрних тканин за результатами досліджень є легкозаймистими та потребують вогнезахисту.

Для поліпшення вогнезахисних властивостей зразки портьєрних тканин різного волокнистого складу піддавалися просоченню вогнезахисними препаратами: Firex, Flammex DC, Flammex DS (Німеччина). Поверхневе обробляння досліджуваних зразків тканин вогнезахисними препаратами здійснювалося на плюсувальному обладнанні із подальшим їх сушінням та термофіксацією. Режим обробляння обирався залежно від волокнистого складу зразків тканин, хімічного складу вогнезахисних препаратів та рекомендацій виробників щодо їх використання.

Дослідження портьєрних тканин, просочених Firex (зразки тканин, виготовлені зі 100 % бавовни, 100 % поліестеру та суміші волокон), Flammex DC (зі 100 % бавовни), Flammex DS (зі 100 % поліестеру та суміші волокон), виявилися стійкими до займистості та характеризуються як важкозаймисті. Тривалість залишкового полум’янистого горіння для всіх зразків тканин, просочених цими препаратами, низька і коливається від 0 до 2 секунд. Кращим за довжиною поверхневого спалаху є зразок тканини зі 100 % поліестеру, оброблений Firex (10 мм). Найвища (в межах встановленого нормативу) довжина поверхневого спалаху – 98 мм є характерною для зразка, виготовленого зі 100 % бавовни, просоченого Flammex DC. Найменшу довжину звугленої ділянки (3 мм) має зразок зі 100 % поліестеру після його просочування Firex. Проте, важливо звернути увагу, що зразки портьєрних тканин, просочені препаратами Firex, Flammex DS та Flammex DC, не зберігають вогнезахисні властивості після прання (крім зразка, виготовленого зі 100 % поліестеру та просоченого Flammex DS), а зразок з суміші волокон, просочений Flammex DS, – після хімічного чищення, тоді як виробниками означених препаратів рекомендовано для догляду за обробленими тканинами застосовувати прання та хімічне чищення.

Таким чином, для поліпшення вогнезахисних властивостей текстильних матеріалів, зокрема портьєрних тканин, необхідно розробляти та використовувати нові вогнезахисні препарати, здатні забезпечувати пожежобезпечність після прання або хімічного чищення. У зв’язку з цим нами запропоновано новий вогнезахисний препарат Flame Stop (пат. UA № 81721).

Скачать