АНАЛІЗ ЗМІН ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ДИНЬ, ВИРОЩЕНИХ З ЗАСТОСУВАННЯМ СТРАТЕГІЇ БІОФОРТИФІКАЦІЇ

автор **Дмитрий** Вт Бер 10, 2015 8:41 am

АНАЛІЗ ЗМІН ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ДИНЬ, ВИРОЩЕНИХ З ЗАСТОСУВАННЯМ СТРАТЕГІЇ БІОФОРТИФІКАЦІЇ

Г. В. Дейниченко,

завідувач кафедри устаткування підприємств харчування, д.т.н, професор

Харківський державний університет харчування і торгівлі, м. Харків

О. П. Юдічева,

доцент кафедри експертизи та митної справи, к.т.н, доцент

Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет
економіки і торгівлі», м. Полтава

В Україні основними факторами ризику для здоров’я населення є розбалансованість раціону харчування, дефіцит окремих нутрієнтів, у першу чергу білків і вітамінів; забруднення продуктів харчування важкими металами, пестицидами, нітратами та нітритами; фоновий вплив малих доз радіації; постійний стрес під впливом різноманітних соціальних і економічних факторів. Результати спостережень свідчать, що понад 50 % населення України харчується неякісно. Неповноцінне за кількісним і якісним складом, а також незбалансоване за енергетичною цінністю харчування сприяє розвитку аліментарних та аліментарно-залежних захворювань. За офіційними оцінками, близько 9 % невагітних та 27 % вагітних жінок, 22 % дітей дошкільного віку в Україні мають анемію, у виникненні якої одним із найсуттєвіших факторів є дефіцит заліза. 24 % дітей дошкільного віку мають фізіологічний дефіцит вітаміну А, 2,5 % вагітних страждають нічною сліпотою, внаслідок дефіциту вітаміну А, у 70 % дітей дошкільного віку існує дефіцит йоду, 16 % населення має ризик неадекватного споживання цинку [1]. Представники 159 країн світу, включаючи Україну, ще у 1992 р. прийняли «Всесвітню Декларацію і Програму дій в галузі харчування» (World Declaration and Plan of Action on Nutrition), взявши на себе обов’язки усунути хронічну нестачу в раціоні харчування основних вітамінів, мікроелементів та інших необхідних сполук [2]. Для вирішення даної проблеми у різних країнах світу запроваджуються відповідні програми, до яких залучаються технології фортифікації продуктів харчування і все ширше – технології біофортифікації.

Метою застосування біофортифікації (інтервенційної стратегії, що стрімко розвивається останнім часом) є збільшення біоадсорбції макро- та мікронутрієнтів та зміни спектра харчових компонентів у їстівних частинах основних сільськогосподарських культур. Кінцевим продуктом стратегії біофортифікації є створення рослин з підвищеними рівнями вмісту у них визначених елементів та сполук як таких, що поглинаються з ґрунту (макро- та мікроелементи), так і тих, що синтезуються в рослині (вітаміни, функціональні метаболіти) [2]. Завдяки сучасним технологіям біофортифікації (зокрема використанню генної інженерії) реальним став синтез та накопичення у певних частинах рослини невластивих їй сполук (наприклад, збагачення β-каротином ендосперму рису) з метою надання окремим культурам покращених нових властивостей для забезпечення поживної цінності харчового раціону. Але, оскільки у світі не існує єдиної думки з приводу використання продукції рослинництва, отриманої за допомогою генної інженерії, є доцільним більше уваги приділяти іншим шляхам біофортифікації і, таким чином, теж вирішити проблему нехватки мікронутрієнтів. Одним із таких шляхів в Україні є використання екологічно безпечних методів землеробства, наприклад, використання симбіотичних багатокомпонентних бактеріальних компонентів, зокрема рідкого, органічного, екологічно безпечного добрива «Ріверм» [3]. Це добриво в Україні використовують в органічних сільських господарствах, які є сучасною формою ведення сільського господарства, де відбувається свідома мінімізація використання синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин. За наявності «Ріверму» рослина може забезпечити себе елементами живлення, яких достатньо в ґрунті [3]. Метою проведених досліджень було вивчення характеру змін вмісту мінеральних речовин (зокрема, заліза, цинку) і вітамінів (вітаміну С і каротиноїдів) у динях, під час вирощування яких застосовували екологічне добриво «Ріверм». Об’єкт досліджень – дині ботанічного сорту Фортуна. Порівняння хімічного складу проводилося з овочами, вирощеними за стандартних умов. Отримані дані наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Вміст вітамінів і мінеральних речовин у динях ботанічного сорту Фортуна (на сиру речовину)

Назва показника	Стандартні умови вирощування	Вирощування з застосуванням «Ріверму»
Вміст вітамінів: С, мг%	62,3 ± 3,6	95,10 ± 2,7
В_1,мг%	12,76 ± 1,29	23,06 ± 1,16
В_2,мг%	18,08 ±0,79	21,16 ±0,41
РР, мг%	0,46 ± 0,02	0,56 ± 0,02
каротиноїдів, мг%	1,12 ± 0,12	1,48 ± 0,10
Вміст мінеральних речовин, мг/кг: залізо	1,52± 0,03	1,67± 0,03
мідь	1,67± 0,04	1,90± 0,05
цинк	3,04± 0,05	3,19± 0,04

Дослідження вмісту вітаміну С в динях ботанічного сорту Фортуна дозволяють зробити висновок про те, що овочі, вирощені з використанням технології, що передбачає використання «Ріверму», містять 95,10 мг% вітаміну С, що на 32,8 мг% більше, ніж в овочах, отриманих під час застосування стандартних умов вирощування. В досліджуваних зразках було проведено визначення вмісту вітаміну В₁. За результатами досліджень можна зробити висновок про те, що тенденція щодо природного накопичення більшої кількості корисних речовин у овочах, вирощених з застосуванням органічного добрива «Ріверм», залишається. Дині, отримані внаслідок використанням інноваційної технології, містили в своєму складі 23,06 мг% тіаміну (контрольний зразок – 12,76 мг% ). У динях ботанічного сорту «Фортуна» під час дослідження знайдено 21,16 мг% рибофлавіну (контроль – 18,08 мг%); вміст нікотинової кислоти складає 0,56 мг%. Суттєве збільшення вмісту вітамінів С, РР, В₁, В₂ в овочах, вирощених з застосуванням «Ріверму», робить їх важливим фактором оздоровчого та профілактичного харчування. В рослинах містяться каротиноїди, деякі з них є провітамінами вітаміну А. Найбільш поширений у рослинах – β-каротин. Добова потреба у вітаміні А – 1000 мкг. Цю потребу рекомендують задовольняти на 1/3 продуктами тваринного походження, які містять сам вітамін, і на 2/3 продуктами рослинного походження, які містять каротин [4]. За результатами досліджень, наведених у табл. 1, можна зробити висновки про те, що у динях, вирощених з «Рівермом», відбулося природне збільшення вмісту каротиноїдів. Порівняння проводили з контрольними зразками овочів, які вирощувалися за стандартною технологією. Відповідно до отриманих результатів, дині, вирощені з застосуванням «Ріверму», містили у своєму складі 1,48 мг% каротиноїдів (контроль – 1,12 мг%). Як свідчать дані, наведені в табл.1, вміст мікроелементу заліза в динях, вирощених з застосуванням екологічно безпечного добрива «Ріверм», складає 1,67 мг/кг (контрольний зразок – 1,52 мг/кг). Дині Фортуна містили у своєму складі 1,90 мг/кг міді (контроль – 1,67 мг/кг) і 3,19 мг/кг цинку (контроль – 3,04 мг/кг).

Таким чином, дині вирощені з застосуванням «Ріверму», здатні більш повно задовольнити потреби споживача в аскорбіновій кислоті, тіаміні, рибофлавіні, каротиноїдах, залізі, міді та цинку і це при тому, що їх вирощують з використанням екологічно безпечного добрива. Використання «Ріверму» під час вирощування продукції рослинництва є одним із методів біофортифікації продуктів харчування. Дині, вирощені з використання сучасних технологій, є джерелом надходження до організму значно більшої кількості важливих мікронутрієнтів, ніж овочі, вирощені за традиційними технологіями.

Перелік посилань

1. Постанова Президії Національної академії наук від 8 червня 2011 року N 189 «Про схвалення проекту Концепції Державної науково-технічної програми «Біофортифікація та функціональні продукти на основі рослинної сировини на 2012-2016 роки». – Режим доступу: <http://www.licasoft.com.ua/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=647009&menu=807115>.

2. Meeting the Nutrition Challenge: A Call to Arms. Statement made by the Sub-Committee on Nutrition at its 24th Session, 25 March 1997 at the UNICEF Regional Office for South Asia, Kathmandu, – Режим доступу: <Nepalhttp://www.unsystem.org/SCN/archives/scnnews14/ch05.htm>.

3. Козак В.В. Принципы экологически безопасного земледелия [Текст] / В.В. Козак. – К.: МЭФ «AQUA-VITAE», 2009.– 38 с.

4.Павлоцька Л.Ф. Основи фізіології, гігієни харчування та проблеми безпеки харчових продуктів: навчальний посібник [Текст] / Л.Ф. Павлоцька, Н.В. Дуденко, Л.Р. Димирієвич – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 441 с.

Скачать